Технологія ремюажу та дегоржажу у приготуванні домашніх ігристих вин
Створити гарне ігристе вино в домашніх умовах завжди вважалося великим успіхом. Для цього потрібно дуже ретельне дотримання технології приготування, а також високі навички та гарний досвід винороба. І дуже добре, що цим досвідом сьогодні є кому з вами поділитися, адже процес приготування шампанського в домашніх умовах вивчений досить добре, щоб будь-хто міг створити напій, який не поступається за якістю тому, який продається в магазинах.
Основним завданням у створенні шампанського є видалення дріжджового осаду, що вже заграв вина. Реалізується це за допомогою технологій ремюажу та дегоржажу. Не варто боятися таких химерних назв – за наявності основних інструментів винороба вони доступні в домашніх умовах навіть не найдосвідченішому винокуру.
Обладнання для виробництва ігристих вин
Отже, розпочати виробництво шампанського потрібно з того, щоб підготувати всі необхідні для цього інструменти та матеріали.
- Пляшки для шампанського.
Ви, напевно, звертали увагу, що ігристе вино продається в щільних пляшках з товстими стінками. І це неспроста, адже тара має витримувати досить високий тиск 6 барів. Для порівняння, в автомобільних шинах всього 2 бари, але всі чудово знають, як голосно вони можуть луснути під час проколу. Тому рекомендуємо не нехтувати цим пунктом, оскільки шипучий напій у звичайній тарі перетворюється на осколкову гранату, яка може вибухнути будь-якої миті.
- Кроненпробки або порожні всередині пластикові затички.
Потрібні для того, щоб закрити сусло в період бродіння та накопичення дріжджів у їхній порожнині.
- Пробки для пляшок.
Спеціальні пробки для пляшок шампанського. Можуть бути кірковими або виконаними із пластику.
- Укупорник пробки.
Інструмент для закриття пляшок. Для домашнього використання можна купити зовсім недорогий варіант закупорника.
- Мюзлі.
Плюс ще одне слово у ваш словник. Мюзле – це французька назва того самого дроту, яким обв’язано шийку пляшки. Також вам знадобиться інструмент для закручування мюзле – теж дуже недорогий ручний пристрій.
Що стосується якості пробок та інших інструментів, то тут вибирайте на власний смак. Однак вироби з дешевого матеріалу можуть не лише погано сидіти в шийці, але ще й мати характерний хімічний запах, а це, напевно, зіпсує аромат напою.
З чого складається процедура ремюажу шампанського
Процедура ремюажу полягає у збиранні дріжджового осаду в порожнині пробки. Щоб це здійснити, потрібно купити або зробити самому спеціальний стелаж, на якому пляшки могли б знаходитися під кутом 45 градусів вниз шийкою. Буде ще кращим, якщо нахил можна буде регулювати.
Заготівлю, що пройшла первинну стадію ферментації, поміщають у пляшку та встановлюють на стелаж. Наступного дня вже можна розпочинати безпосередньо ремюаж. Полягає він у регулярному щоденному повороті пляшок. Виконується це наступним чином: чверть обороту за годинниковою стрілкою та різко ⅛ обороту – проти. Таким чином дріжджі будуть струшуватись і знову осідати все ближче і ближче до пробки, де вони й повинні зібратися в кінці цього процесу.
Виконувати ці маніпуляції потрібно різну кількість часу – від трьох-чотирьох тижнів до 4 місяців і навіть пів року. Це залежить багато в чому від виду дріжджів, щільності сусла, а також того, як ефективно переверталися пляшки. Зрозуміти, що процес ремюажу закінчений, можна за великою кількістю осаду, що накопичилася в шийці.
Те, як довго відбувався ремюаж, ніяк не впливає на якість та чистоту вина. Не варто думати, що за місяць напій очиститься гірше, ніж за три – то це не працює. Навіть пропущене через промислову установку для приготування суспензії бентоніту сусло не гарантує прискорення даного процесу, хоч і може суттєво вплинути на його тривалість.Є більш простий варіант ремюажу – просто поставте пляшку вгору дном в ящик для вина або іншу підставку і повертайте її щодня протягом півтора місяця. Даний спосіб є менш ретельним, оскільки дріжджі та домішки випадають в осад не так ефективно.
Ще хотілося б наголосити на важливості дотримання правил безпеки при роботі з ігристими винами. Як мінімум під час перевертання пляшок носіть захисні окуляри, а як максимум – рукавички, краги, робочі нарукавники, бо тара може луснути та завдати шкоди вашій шкірі.
Що таке дегоржаж та як його виконувати
Дегоржажем називається процес видалення цього отриманого внаслідок ремюажу осаду. Не лукавитимемо – виконати дегоржаж якісно та успішно з першого разу виходить не у багатьох. Цей захід потребує певного досвіду та навичок. Також під час його проведення вже категорично заборонено нехтувати правилами безпеки: подбайте про захист очей, рук, шиї, а краще за все тіла.
Проводити дегоржаж найкраще не у винному льоху, а в іншому приміщенні, яке вам, так би мовити, не шкода. Якщо погода дозволяє – надворі (не повинно бути спекотно, холодно, сиро, вітряно).
Підготуйте дозаж. Так називається «запаска», яку ми доливатимемо в пляшки, т.к. частина шампанського буде втрачена під час вилучення осаду. Як дозаж потрібно використовувати тихе вино, яке, в ідеалі, виготовлене з тієї ж партії винограду, що й ігристе в пляшці. Можете додати цукру, якщо хочете, щоб кінцевий напій був солодким.
Обсяг дозажу визначайте за кількістю місткостей із шампанським. Якщо у вас немає досвіду дегоржажу, то можете розраховувати приблизно 70 г вина на одну пляшку, щоб напевно. Згодом вам вже буде зрозуміла кількість втрати сировини та ви зможете регулювати обсяги запасу. Скільки додавати до неї цукру – теж питання смаку. Для отримання напівсолодкого напою його кількість має бути пропорційно до об’єм рідини, тобто на літр вина буде потрібно кілограм цукру. Також сюди можуть додаватись і інші інгредієнти:
- аскорбінова, лимонна та інша кислота;
- прянощі у вигляді спиртових настоянок;
- бренди;
- діоксид сірки;
- ароматизатори.
Деякі інгредієнти потрібні для надання аромату, а деякі виступають як консерванти. Використовувати їх у приготуванні домашнього шампанського чи ні вирішувати виноробу, проте варто відзначити, що досягти абсолютної стерильності процесу будинку буває не так просто тому, якщо ви не маєте належного досвіду ремюажу та дегоржажу, то не соромтеся додати аскорбінової кислоти або діоксиду сірки в заготовку.
Тепер переходимо до дегоржажу. Є кілька варіантів цього процесу, ми опишемо вам найпростіший, який відмінно підійде для новачків і при цьому має високу ефективність.
- Охолодіть тару із заготівлею до +4°С.
- Приготуйте постійні пробки та інструмент для закупорювання.
- Підготуйте місткість із колотим льодом та великою сіллю (в однаковій кількості). Залийте її холодною водою, розчиніть сіль.
- Оберніть пляшку мокрим рушником.
- Опустіть пляшку шийкою вниз в отриманий сольовий розчин на 4 сантиметри.
- Дочекайте, коли на шийці з’являться кристали льоду і зачекайте 3 хвилини. Тепер дріжджовий осад замерз.
- Дістаньте пляшку, утримуйте її шийкою під нахилом вниз над відром або тазом, зніміть мюзле і починайте відкорковувати пробку, але не до кінця. Нехай вона продовжує сидіти у місткості.
- Тепер найскладніше: потрібно відкрити пробку, після чого вилетить капсула з осадом. Потрібно вилучити момент, коли капсула вистрілить, і негайно щільно заткнути отвір шийки пальцем. Тепер можна перевернути пляшку.
- Через 20 секунд сміливо прибирайте палець. Швидко влийте дозаж, щоб уникнути втрати тиску газів, і закупорте пляшку постійно пробкою. Закрутіть на ній мюзлі.
- Помістіть напій у темне прохолодне місце хоча б на місяць.
Як бачите, нічого архіскладного в даному процесі немає, проте він все ж таки вимагає певної вправності та досвіду.
Підсумки: 5 правил успішного ремюажу та дегоржажу
Підсумовуючи сказане вище, хотілося б виділити 5 правил успішного ремюажу і дегоржажу, які багатьом здаються незначними, але їх недотримання може сильно пошкодити ефективності та успішності кінцевого процесу.
- Слідкуйте за тим, щоб ферментація заготівлі для ремюажу пройшла успішно і саме газувалася, а не закисала. Використовуйте якісну сировину та стерильну тару. Якщо є можливість, то пропускайте виноград через дробарку з гребневідділювачем.
- Регулярно виконуйте повороти пляшок. За жодних обставин не пропускайте більш як два дні.
- Дотримуйтесь необхідного мікроклімату в приміщенні. Ідеальна температура для процесу – 10–12°C.
- Не забувайте про техніку безпеки, оскільки гостре скло здатне призвести до серйозних каліцтв.
- Ретельно дотримуйтесь всіх інструкцій та приписів до грамів і хвилин, як мінімум поки у вас немає власного успішного досвіду створення шампанського.
Пробувати напій рекомендуємо не відразу, а дати йому постояти як мінімум кілька місяців. Вино розкривається воістину з іншого боку. Але не варто тримати шампанське довго – через 3 роки воно почне втрачати свої якості. Приємної дегустації!
Коментарі закриті.